Люблю кульбабку в її останній стадії розвитку, коли жовта квіточка перетворюється на білий пушок, що розлітається на всі сторони. Стільки легкості та свободи у польоті насіння кульбабки. Наче квітка вже зникла, в її продовження в самому повітрі.
Особливе значення кульбабки прийшло з народженням Улянки. Її біляве волоссячко в дитинстві нагадувало кульбабку. Улянка теж така тендітна наче кульбабка, але в ній стільки світла, що воно розлітається промінчиками всюди, де вона з'являється. І само повітря наповнюється теплом в її оточенні.
Ми якось навіть придбали картину із цікавим виконанням кульбабки.
Немає коментарів:
Дописати коментар