Найбільшим скарбом мого дитинства були спогади моїх бабусь і дідусів. Їхнє минуле здавалось таким далеким та загадковим. Ловлю себе на думці, що колись і я буду ділитись своїми спогадами з онуками. Що розповідатиму я їм? І одразу знаходжу відповідь у собі. Розповідатиму я їм про незламний український народ, нащадками якого вони є, про стійкий супротив, який вони чинили, про непохитну віру, яка жила у їхній серцях, про запеклу боротьбу за правду, яку вони вели проти заклятого ворога, та про неймовірно високу ціну, яку сплатили українці за свою свободу. Ці мої спогади стануть скарбом моїх онуків...
Валентина Задворна: Молодчинка!
ВідповістиВидалитиMonica Moreland: Thank you Svita! They are treasured memories - and a treasured reality right now! Love you and miss you!
ВідповістиВидалитиОлександра Лозінська: Світлана Володимирівна, ви - велика молодець!!! Дуже вірні слова та на жаль зараз тяжкі часи настали для нашої країни. Дуже хочеться, щоб всі так думали як Ви. Перемоги нам всім та терпіння! А мужності такої як у Вас не кожен може мати. У Вас є чому повчитися!
ВідповістиВидалитиВіталіна Гулько: Дуже вірні слова!
ВідповістиВидалити