Вінниця - місто, яке пахне моєю юністю. Місто, в якому залишилась частинка моєї душі. І ця частинка сьогодні дуже болить...
Ракетний приліт... Руйнування, поранені, загиблі, серед яких діти, що стали янголами...
В Україні більше немає безпечного місця. Ракетні прильоти стерли лінію фронту. Ми усі на фронті - від немовлят до солдат.
І нам ще довго жити серед цього жахіття... Ковтаємо сльози і живемо... І за найменшої можливості допомагаємо ще живим. У Бога немає інших рук, крім людських.

Тетяна Єліс: 100 процентів
ВідповістиВидалитиCandy Martin: This makes me so sad. I remember our time in Vinnytsia.
ВідповістиВидалитиKelli Stuart: I am hearbroken..
ВідповістиВидалитиВіталіна Гулько: Місто наших спогадів, нашої юності...
ВідповістиВидалити