Ніколи досі ми так не цінували життя, кожну його мить...
Ніколи досі ми так не любили усе українське: небо, поле, яблуневий цвіт...
Ніколи досі ми не боролись так відчайдушно, не вірили так глибоко...
Ніколи досі ми не були так горді з того, що народжені українцями...
І це "ніколи досі" дає нам новий старт...

Володимир Іванович Молька: Дякую, Світланко!
ВідповістиВидалитиCandy Martin: Beautifully written Sveta.
ВідповістиВидалитиNever before have I been so proud of your strength and courage!